Саме такі навички набула під час знімання у комедії «Бурштинові копи» (телеканал НЛО TV, студія «Мамахохотала») акторка Дар’я Петрожицька.
Коротко нагадаємо сюжет стрічки: столичний коп Максим (Євгеній Янович) через службовий роман із напарницею Анею (Дар’я Петрожицька) вимушений поїхати далеко від дому. Його переводять у невеличке містечко на Житомирщині, де, цілком неочікувано, на Макса і його нового напарника Богдана (Олег Маслюк), а також на команду сільських копів чекають справжні пригоди! Хлопці кинули виклик бурштиновій мафії і тепер повинні вивести на чисту воду бурштинового барона (Сергій Булін). Паралельно з цим Макс намагається розібратися у своїх стосунках з жінками, адже знайомиться з ще однією загадковою красунею – місцевою дівчиною Вітою (Аліна Паш).
Доки фільм іде в прокаті і глядачі можуть оцінити акторську гру Дар’ї і її партнерів, ми вирішили розпитати у виконавиці головної ролі про знімання у «Бурштинових копах», перші поцілунки і ставлення до бійок.
– Дар’є, більшість глядачів уже змогли оцінити комедію «Бурштинові копи», поділись і ти своїми враженнями?
Якщо чесно, я дуже переживала увесь час до прем’єри, бо ж не бачила стрічки. І на прем’єрі прям було боязно, але вийшла з сеансу щасливою! Задоволена, що у нас вийшло не стереотипне кіно, не кіно, за яке соромно. Навпаки, дуже добра, цікава і смішна комедія, яку дивишся із задоволенням! І мені хочеться, щоб її побачило якомога більше людей. Тому, хто ще не був у кіно – мерщій купуйте квитки, ви чого?
– Чи дивилась ти щось про поліцію, готуючись до цієї ролі?
Не намагалась дивитися щось серйозне про поліцію. Але мій досвід із «Поліцейською академією» – просто топчик! З дитинства обожнюю усі частини, і думаю, цих «знань» було якраз достатньо – адже це не якась серйозна історія, у нас веселий жанр.
– Також ти у фільмі б’єшся з героїнею Аліни Паш. У тебе були заняття з каскадерами, але чи готова ти була до такого?
Насправді, я була трохи готова до цього, адже у нас в університеті був сценічний бій – тому я розуміла, як зробити якийсь ляпас, удар, відхилитися. Нас навіть навчали, як правильно битися головою об стінку! Але тренування з каскадерами – це супер цікавий досвід. Мені сподобалось, що вони були дуже підготовлені. Настільки детальні розкадровки, що тільки бери – і роби.
Єдине, я переживала через Аліну Паш. Адже в неї освіти такої і досвіду не було, і це вперше довелось бити людину перед камерою. У мене були величезні синці, це правда. Аліна не боляче мене била , але в одне й те саме місце постійно – і у мене був здоровенний синець, якого я навіть назвала «Аліна». Але ми постійно вибачались одна перед одною.
– А як ти взагалі до бійок ставишся, в реальному житті таке бувало?
Я взагалі пацифістка. У мене було таке виховання, що в дитинстві по попі могли дати спокійно. Але щоб я когось – та ні. Єдина бійка в житті була у мене у 9 класі. Билися хлопці, туди потрапила якось моя подруга і я її вирішила захистити. І стукнула, і отримала. Більше такого не траплялось. А от моя героїня – бойова, і за це я люблю свою професію, що можна «вдягати» на себе різні життя і характери.
– Наскільки легко ти відходиш від агресії, яку потрібно достовірно зобразити у кадрі?
Коли йде кадр, а потім кажуть «стоп» – я вже відійшла. Так було і з Женею Яновичем, якого я лупила в плече у закритій машині. Простору для маневрів там небагато, тому також лупила постійно в одне й те саме місце і, підозрюю, це не було дуже приємно. Але він навпаки казав, щоб я не стримувалась, бо і його це «заводило» на правильний настрій, дратувало і допомагало вжитися в роль. В професії таке буває, що деколи треба партнера стиснути сильно за руку, щоб було не в піддавки, а по-справжньому. Мені рідко доводиться грати стерв, але я це роблю так, щоб вірили, а потім, звісно, перед усіма вибачаюсь.
– До речі, ти вмієш поводитися з наручниками?
Завдяки цьому фільму навчилася! Тепер умію. Але теж були травми в мене від наручників. Від тієї ж сцени в машині, де я мала «відірвати» руки в кайданках. Ох, непросто було!
– Твоя Аня непросто, але все ж відходить від сварок і прощає. А як відходиш від сварок ти?
Коли я була менша, років у 20, я могла образитися, надутися і не розмовляти навіть кілька днів. А потім я усвідомила, що в такій ситуації ніхто ж навіть не розуміє, що я образилась. Тому, як я жартую, я «кинула ображатися». Буває таке, що надуюсь трохи, але в такому випадку мене достатньо просто обійняти – і все, я тану.
– Однією з найобговорюваніших сцен фільму «Бурштинові копи» є твій поцілунок з героєм Жені Яновича. Розкажи, як це було?
Із Женею мені було дуже комфортно, я часто кажу, що у нас склалась партнерська «хімія». Але сцену поцілунку я взагалі не пам’ятаю! Для менеяк для актриси поцілунок – це більше технічна штука. Часто запитують: як це – цілуватися з якимось не своїм хлопцем у кадрі? А я не переживаю, як мені поцілуватися, я думаю над тим, як зіграти сцену до цього поцілунку. Поцілуватися – це найлегше. Ми всі вміємо це робити, з помідорами навчились.
– Ти реально вчилась цілуватися на помідорах?
Виходить, що так. Один раз спробувала і подумала: «Ну, якось дивно». Ми ж тоді були маленькими і не розуміли, що до чого.
– Розкажи, у кадрі цілуються якось не так, як у житті? Потрібно це робити «надмірно»?
Вважаю, що ні. Я не сильно люблю, коли дивлюсь якесь кіно чи серіал, і актори починають аж «лизатися», це викликає якусь відразу. Тому поцілунок має бути естетичний, і не треба лізти язиками в душу. До речі, дуже вдячна Жені, що ми не розмовляли про це, а просто зробили. Бо якось на зйомках до мене підійшов партнер і сказав: «То що, як ми з тобою там цілуватися будемо? З язиком?» І це якось усе поламало, стало ніяково. Цілуємося, як люди цілуються, це ж не має бути «починаємо з закритим ротом, трохи нахилившись уліво».
– Чи знайома ти з дівчиною Жені і чи доводилось з нею розмовляти про таку сцену?
Так, знайома, і ні, не довелося. Але якби я відчула, що їй якось некомфортно, і це потрібно зробити – легко б проговорила. Теж у моєму житті була така ситуація, коли дівчина мого партнера нервувала, і я їй пояснила: «Дивись, він мені не те, що не подобається, а взагалі не подобається. Це робота. Це те саме, що якусь репліку сказати». Завжди намагаюсь дівчатам своїх партнерів показати, що все нормально, і мені це не цікаво. Просто у ваших хлопців така ж дурнувата професія, як у мене (сміється).
– З Женею у вас скалась хімія, а от як зіграти любов, якщо тобі не подобається партнер як чоловік?
Я зараз не хочу ображати Женю, але Женя не подобається мені як чоловік, не мій типаж. Але дуже подобається як людина. Як, мабуть, і майже всі мої партнери, з якими я грала кохання. І все одно ти на момент процесу зйомок закохуєшся у свого партнера, тобто в героя, якого грає актор. І навіть бувають такі актори, які після «стоп! знято» один одного посилають, але грають любов так правдоподібно! На щастя, у мене такого не було в практиці, з усіма партнерами складалися теплі дружні стосунки. Тому це професіоналізм і трошки магії.
Фото: прес-служба
